Економічне обґрунтування проекту (1 частина)

План вивчення:

  1. Сутність економічних понять.
  2. Завдання економічного обґрунтування проекту.
  3. Процедура оцінки вартості виробництва проекту.
  4. Джерела та шляхи економії матеріальних ресурсів проекту.

 

Частково питання експертизи ми розглядали в попередньому розділі, коли йшлося про основи дизайну в створенні виробу. На­справді, експертиза виробу нерозривно пов’язана з економікою ви­робництва, і має достатньо складну структуру. Це пояснюється тим, що виріб має багато характеристик, не лише з точки зору ди­зайнера, а й технолога, інженера, соціолога, маркетолога. їх необ­хідно враховувати не лише під час виготовлення дослідного зразка, а й після випуску виробу в серійне виробництво. Однак провідною в експертизі є його економічна частина, тому коротко розглянемо економічне обґрунтування виробу з позицій основ сучасного вироб­ництва.

В основу розвитку людського суспільства покладене матеріаль­не виробництво, створення матеріальних благ. Виробництво ма­теріальних благ у кожній суспільно-економічній формації має свої специфічні особливості, здійснюється за допомогою знарядь праці.

Процес праці включає три основні моменти:

  • праця людини;
  • предмети праці;
  • засоби праці.

Праця людини — це змістовна, цілеспрямована діяльність лю­дей, у процесі якої вони видозмінюють зовнішню природу, опосе­редкують, регулюють і контролюють обмін речей між собою й одно­часно змінюють власну природу.

Предмети праці — це речі (об’єкти) природи, на які людина впливає в процесі праці, піддаючи їх обробці.

Предмети праці бувають двох видів:

  • дані самою природою (наприклад деревина);
  • ті, що підлягають наступній обробці (руда), їх називають сирим
    матеріалом або сировиною.

Засоби праці — це речі чи комплекс речей, якими людина впли­ває на предмети праці.

Виробничі сили — це фактори, які забезпечують перетворення речей природи у відповідності з потребами людей, створюючи ма­теріальні і духовні блага, і визначають ріст продуктивності сус­пільної праці.

До структури виробничих сил належать:

  • людина (головна виробнича сила);
  • засоби праці;
  • предмети праці (засоби виробництва);
  • сили природи, які використовуються людьми;
  • форми і методи організації виробництва;
  • наука;
  • інформація.

Оскільки виробничі сили відтворюють відношення людини до природи, то, з однієї сторони, вони повернуті до сил природи, а з іншої — до системи суспільних, перш за все, економічних від­носин, у складі яких виділяють техніко-економічні, організа­ційно-економічні, соціально-економічні, тобто виробничі відно­сини.

Виробничі відносини — це суспільна форма розвитку виробни­чих сил у процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних і духовних благ.

Такою ж суспільною формою є і відношення власності.

Власність можна розглядати як виробничі відносини між людьми з приводу привласнення засобів виробництва, робочої си­ли, предметів споживання, послуг, об’єктів інтелектуальної влас­ності у всіх сферах суспільного відтворення.

Відносини власності за своїм економічним змістом охоплюють усю сукупність виробничих відносин, є їх системною сутністю.

Економічна система — це сукупність усіх видів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробниц­тво, обмін, розподіл і споживання товарів і послуг, а також на регу­лювання такої діяльності у відповідності з метою суспільства.

Основними елементами економічної системи, її підсистема­ми, є:

  • виробничі сили;
  • техніко-економічні відносини;
  • організаційно-економічні відносини;
  • виробничі відносини, чи відношення до власності;

• господарський механізм, так як регулювання економічної діяльності здійснюється за його допомогою.

Витрати використовуються для оцінки та аналізу виконання планових показників, вивчення результатів діяльності окремих підрозділів і підприємства в цілому.

При плануванні, обліку й аналізі витрати класифікуються за оз­наками і поділяються:

  • за місцем виникнення — на витрати виробництва підрозділу, дільниці, служби;
  • за видами продукції, робіт, послуг — на витрати на вироби, групи однорідних виробів, одноразові замовлення, реалізовану продукцію;
  • за видами витрат — на витрати за економічними елементами, статтями калькуляції;
  • за способом перенесення витрат на продукцію — на прямі та не­прямі;
  • за ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат — на умовно-змінні й умовно-постійні або змінні чи постійні;

• за календарними періодами — на поточні та одноразові.

Собівартість продукції (робіт, послуг) — це виражена в гро­шовій формі витрата на виробництво і збут продукції. Собівартість об’єднує дві частини вартості — вартість використаних засобів ви­робництва і частину вартості необхідного продукту,

Вартість використаних засобів виробництва об’єднує витрати на використання предметів праці (сировини, матеріалів, енергії, тари тощо) та частину вартості засобів праці, перенесену на продук­цію у вигляді амортизаційних відрахувань.

Вартість необхідного продукту являє собою сукупність вит­рат для відтворення робочої сили і складається не тільки з коштів на оплату праці, а ще й з грошових виплат і безплатних послуг із суспільних фондів споживання, які в собівартості промислової про­дукції відображені частково, у вигляді відрахувань на соціальне страхування.

Обидві ці частини забезпечують просте відтворення вироб­ництва.

Третя частина вартості — додатковий продукт суспільства — використовується для розширення виробництва, виплат та без­платних послуг із суспільних фондів споживання.

Таким чином, собівартість є основою вартості.

Собівартість продукції визначається індивідуальними затрата­ми праці в умовах досягнутого на конкретному підприємстві технічного рівня виробництва (індивідуальна собівартість), тимчасом як вартість продукції (робіт, послуг) — затратами суспільно необ­хідної праці.

Собівартість продукції, як найважливіший інструмент виміру рівня затрат суспільної праці, є основою для формування та вдоско­налення цін, визначення доходу, прибутку, рентабельності та ін­ших фінансових показників.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включа­ються:

  • прямі матеріальні витрати;
  • прямі витрати на оплату праці;
  • інші прямі витрати;
  • загальновиробничі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат включається вар­тість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу ви­роблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплек­туючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

До складу прямих витрат на оплату праці включаються за­робітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

До складу інших прямих витрат включаються всі інші вироб­ничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкрет­ного об’єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних ділянок, амортизація тощо.

Серед економічних категорій, що використовуються в ринково­му механізмі господарювання, є ціна.

Ціна — це грошовий вираз вартості товару. За її допомогою порівнюють витрати і результати господарської діяльності, обґрун­товують вибір найефективніших напрямків капітальних вкладень і розвиток нової техніки, стимулюють виробництво та споживання високоякісних видів продукції.

Ціна виступає важливим інструментом конкурентного проце­су. Конкурентне ціноутворення є основою саморегулювання ринку та еквівалентного обміну товарами.

Суть ціни найбільш наочно проявляється в її функціях: роз­подільчій, урівноважуючій, інформаційній, стимулюючій та збере­ження доходності підприємства.

За характером обслуговуваного обігу продукції всі ціни поділя­ються на відпускні, оптові та роздрібні.

Залежно від розмірів купівлі-продажу товарів існують біржові, внутрішньофірмові, трансферні, роздрібні ціни.

Ціни за впливом на них конкуренції поділяють на конкурентні, монопольні, регульовані, індикативні.

Ціни відрізняються за територією дії — поясні, національні, світові.

Існують також базові ціни, ціни пропозиції, прейскурантні, ви­робництва, пільгові.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*