Презентації. Урок №2.

Коротко про головне

Мультимедіа — технології, призначені за допомогою комп’ютера інтегрувати, опрацьовувати й одночасно відтворювати різноманітні типи сигналів, різні середовища, засоби та способи обміну даних різних типів: текстових і графічних, відео та звукових тощо.

Мультимедіа — від лат. multum — багато, medium — середовище. Вперше термін мультимедіа виник у 1965 році для опису театра­лізованих шоу, наприклад, Exploding Plastic Inevitable шоу, що поєднало живу рок-музику, кіно, експериментальні світлові ефекти і нетрадиційне мистецтво.

Для роботи з мультимедіа комп’ютер має бути обладнаний відповідни­ми пристроями.

Як на базі ПК створити мультимедійний центр?

Мультимедійні дані об’єднують текст, зображення, звук, відео, ані­мацію, інтерактивні можливості (використання гіперпосилань). Під час оп­рацювання таких даних за допомогою комп’ютера використовуються різні формати.

Формати аудіо- та відеофайлів визначають їхні структуру та способи кодування.

Формати відео є медіа-контейнерами, тобто можуть містити дані різ­них типів, стиснених різними кодеками, і дають змогу зберігати аудіо-, відео- i текстові дані (зокрема субтитри) в одному файлі. Медіа-контейнер не лише дає можливість зберігати аудіо- та відеозаписи, а й забезпечує синхронізацію аудіо- та відеопотоків під час відтворення.

Кодек (від англ. coder/decoder кодувальник/декодувальника або compressor/decompressor) пристрій чи програма, що виконує перетворення сигналів і використовується при цифровому опра­цюванні відео та звуків для стискання даних. Стискання, як правило, відбувається із втратами якості. Кодеки дозволяють кодувати відеозаписи для передавання чи збереження, а також розкодовувати — для перегляду. Різні медіа-контейнери можуть підтримувати різні кодеки: DivX, XviD, MJPEG, VC-1 тощо.

Відео може бути збережено на різних носіях. Як правило, відео високої якості має значний обсяг. Наприклад, музична комедія «Сорочинський ярмарок», записана на DVD, має обсяг 6,71 Гбайт.

Програвач мультимедіа (або медіаплеер) — це програма, що приз­начена для відтворення файлів мультимедіа. Більшість програмних програвачів мультимедіа дають змогу відтворювати файли аудіо та відео, збережені в різних форматах.

До складу більшості сучасних операційних систем входять програми, що дають змогу відтворювати звукові файли та переглядати відео. Зокрема, в ОС Windows це Windows Media Player, в Apple Mac OS XQuickTime Player та iTunes. В операційних системах на основі GNU/Linux може бути встанов­лено одразу кілька мультимедіа-програвачів: VLC, MPlayer, xine і Totem.

Програма Програвач Windows Media, що належить до програм ОС Windows, поєднує відеомагнітофон, аудіопрогравач і радіо. Очевидно, що звук не можна буде почути, якщо комп’ютер не має звукової карти та до нього не під’єднано пристрої для виведення звуку: навушники або гучно­мовці (акустична система).

Іноді трапляється, що аудіо- чи відеофайли потрібно перетворити на інший формат. Наприклад, відеозаписи, зняті на мобільний телефон у фор­маті 3GP, для подальшого опрацювання можуть бути перетворені у формат AVI або WMV.

Для перетворення файлів з одного формату на інший використовують спеціальні програми — конвертери, добір яких залежить від вихідного фор­мату файла та формату, на який його потрібно перетворити.

Конвертер — програма, яка перетворює у файлі дані з одного фор­мату на інший. Зміни і втрати даних, які можуть виникнути під час перетворення, залежать від форматів початкового і кінцевого файлів і від застосованої програми перетворення.

Існують різні програми, призначені для перетворення аудіо- чи відео­файлів, деякі з яких є безкоштовними.

Для пошуку таких програм достатньо скористатися будь-якою пошуко­вою системою.

Анотація допоможе визначити, які конвертери можна завантажити на вказаних сторінках, а також чи є такі програми безкоштовними.

Добір конвертера залежить від завдання: файли яких форматів потрібно перетворити, а також файли якого формату потрібно отримати.

Використовувати мультимедійні програми та опрацьовувати мульти­медійні дані можна лише за наявності в комп’ютері відповідного облад­нання.

Мінімальний набір мультимедійного обладнання складається зі звуко­вої карти (плати, що приєднується до материнської плати), до якої через відповідну панель системного блока під’єднується акустична система (колонки), та накопичувача для оптичних дисків. Звук, який чує корис­тувач комп’ютера, — результат роботи двох взаємопов’язаних компонентів: звукової карти та акустичної системи. Їхній добір залежить від потрібної якості звука та сфери використання ПК (ігри, домашній мультимедійний центр, домашній кінотеатр для перегляду DVD-відео тощо). Проте якість відтворення звуку залежить не лише від пристроїв, а й від програмного за­безпечення.

До ширшого комплекту мультимедіа-системи належать відеокамера, відеомагнітофон, цифрова фотокамера тощо.

Фізичне під’єднання зазначених пристроїв має супроводжуватися вста­новленням відповідних програм — драйверів (від англ. to drive керувати, вести), які керують роботою периферійних пристроїв комп’ютера. Як пра­вило, відповідні драйвери розміщуються на CD-дисках і входять до комп­лекту під час продажу пристрою, оскільки кожен тип зовнішнього прист­рою має індивідуальний драйвер. Створюючи мультимедійний центр, слід пам’ятати, що ефективна робота на комп’ютері з відео та графікою потребує особливих характеристик процесора, оперативної пам’яті, жорсткого диска.

Сучасна концепція розвитку Інтернету Веб 2.0 передбачає можливість доповнення вмісту Інтернету будь-яким користувачем. Соціальні сервіси це мережне програмне забезпечення, що підтримує групові взаємодії: персо­нальні дії учасників (записи думок, анотування текстів інших користувачів, розміщення медіафайлів) та комунікації учасників між собою (пошта, чат, форум, сервіси обміну миттєвими повідомленнями).

Одним із соціальних сервісів, що передбачають персональні дії учас­ників, є блоґи.

Блоґ це набір записів, що поповнюються через веб-інтерфейс, тобто безпосередньо на веб-сторінці за допомогою браузера. Найчастіше блоґ ви­користовують як середовище для записів подій власного наукового або осо­бистого життя, тобто ведення електронного щоденника.

Блоґ— від англ. weblog — «мережний журнал чи щоденник подій».

Розрізняють такі види блоґів за наявністю/видом мультимедіа:

О текстовий блоґ блоґ, основним контентом якого є тексти;

О фотоблоґ блоґ, основним контентом якого є фотографії;

О музичний блоґ блоґ, основним контентом якого є музичні файли;

О подкаст і блоґкастинг блоґ, основний контент якого надиктовується та викладається у вигляді МРЗ-файлів; ) відеоблоґ блоґ, основним контентом якого є відеофайли.

Термін подкаст є поєднанням назви портативного програвача музики iPod та слова broadcast — від англ. «трансляція, радіомов­лення».

Контент (англ. content — вміст) — будь-яке інформаційно значуще наповнення інформаційного ресурсу (наприклад, веб-сайта) — тексти, графіка, мультимедіа.

Подкастом називають або окремий медіафайл, або серію таких файлів, що публікуються за однією адресою в Інтернеті та регулярно оновлюють­ся. За змістом вони можуть нагадувати радіошоу, звукову виставу, містити інтерв’ю, лекції та ін., що належить до усного жанру. Як правило, можна або прослухати такий файл безпосередньо з веб-сторінки за допомогою флеш-плеєра, або завантажити файл на комп’ютер та прослухати пізніше.

Для чого використовується сервіс YouTube?

YouTube це найбільше в світі відеоспівтовариство в Інтернеті. Сайт www.youtube.com в першу чергу призначений для перегляду та розміщен­ня в Інтернеті відео, створеного користувачами з усього світу.

Компанія YouTube заснована у лютому 2005 року. Найперше відео на YouTube було розміщено 23 квітня 2005 року. В жовтні 2006 ро­ку Google придбав YouTube, але за угодою, за YouTube залиши­лася торгова марка і особливості бренда.

Переглядати відео на YouTube може будь-хто. Можна шукати відео, що присвячені захопленням, дізнаватися про незвичне тощо.

Вміст сервісу YouTube, зокрема відео, коментарі, оцінки розміщують і по­повнюють користувачі. Правила співтовариства і повідомлення на сайті свідчать про те, що користувачі мають володіти авторськими правами або мати дозвіл власників прав на розміщення будь-якого відеоматеріалу.

Розміщувати відео, додавати коментарі та оцінки можуть лише за­реєстровані користувачі.

Російським аналогом YouTube є сервіс RuTube.


Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*