Урок №6. Аналіз та компонування інформації для проекту.

Основні поняття: реферат, компоновка інформації, інтернет-ресурси.

Багато учнів злегка помиляються, коли вважають, що реферат — це самостійний твір на задану тему.

Насправді реферат — це не твір, а огляд публікацій, доступних по заданій темі. Огляд, на відміну від твору, не вимагає ні фантазії, ні оригінальності мислення, ні вислову нових ідей. Зрозуміло, в рефераті можна приводити власні твердження і вислови, але, по-перше, це зовсім не обов’язково, а по-друге, доречно не у всіх розділах роботи. Можливо, якби все учні добре знали, що реферат — це зовсім не твір, то і охочих писати реферати було б більше.

Реферуючи джерело, необхідно точно передавати його зміст. Залежно від того, яка роль відводиться джерелу у виконуваному дослідженні, дуже важлива інформація може подаватися у вигляді цитат. Викладання має бути стислим, точним, без зайвих слів і суб’єктивних оцінок. Не рекомендується скорочувати слова, використовувати абревіатури, які будуть незрозумілі іншим учасникам дослідження.

Виписки із книги краще подавати зонами, тобто фіксувати інформацію, яка стосується одного конкретного питання. Якщо у джерелі, навіть у одному абзаці або фразі, є інформація з іншого питання плану дослідження, то на аркуші залишають певний інтервал для запису. При застосуванні карток у реферуванні джерел кожне питання фіксується на окремій картці. Все це сприяє систематизації інформації згідно з планом дослідження. Крім того, якщо будь-які дані передбачається використати в інших розділах, то відповідну виписку необхідно заповнити у двох примірниках.

Створення рефератів дуже схоже на колекціонування поштових марок. Уявіть собі, що перед вами лежить десяток поштових марок, і ваше завдання акуратно їх розташувати. Одна людина розташує їх в хронологічному порядку, інший — за збільшенням номіналів, третій — в порядку зростання геометричних розмірів, четвертий — по країнах, а п’ятий згрупує марки по темах: «спорт» — в одну групу, а «природу» — в іншу. Зверніть особливу увагу на те, що кожен проведе при цьому невелике дослідження. Хтось уважно вивчить вміст марок, а хтось обмежиться їх обміром за допомогою лінійки, але кожен проявить творчість і отримає результат, відмінний від інших. По цьому результату можна багато що сказати про дослідницькі здібності і творчий підхід автора.

Так само відбувається і підготовка реферату. Спочатку збираються початкові матеріали на задану тему (книги, статті, замітки, ілюстрації), а потім витяги з них групуються в тому порядку, який зручний авторові. Як і у всякій справі, успіх залежить від наявності початкових матеріалів і практичних навиків. З початковими матеріалами може дуже допомогти Інтернет, а з практичними навиками вам ніхто не допоможе, окрім вас самих.

Існують різні типи рефератів і, відповідно, до них підходять різні моделі підготовки. Якщо говорити узагальнено, то можна виділити чотири основні типи: навчальні, контрольні, службові і творчі реферати.

Навчальні реферати – це, як правило, ті, які нам задають як самостійні роботи в школі. У них одна мета – навчити учнів працювати ефективно. Ефективність – це не об’єм, а максимум результату при мінімумі витрат сил і часу.

Контрольні реферати використовують для перевірки готовності людини до виконання тієї або іншої роботи. Якщо в навчальному рефераті автор представляє тему, то в контрольному рефераті він представляє себе (через своє представлення теми).

Сьогодні при влаштуванні на престижну роботу у претендентів також можуть вимагати надання реферату по темі, якою займається фірма. Це особливо важливо, коли на роботу влаштовується молода людина. У фахівців із стажем можна запитати звіт про результати їх минулих проектів, «резюме» або рекомендацію, а у молодої людини, що тільки що закінчила навчальний заклад, нічого цього немає. За допомогою реферату можна перевірити мотивацію працівника, з’ясувати, наскільки він знайомий з цим видом діяльності, чи представляє вона для нього особистий інтерес, і чи не кине він роботу незабаром після того, як набуде перших навичок.

Службові реферати готують як службові завдання. Зазвичай вони пов’язані з тим, що керівництву треба терміново вивчити якесь питання, а часу на це немає. Тоді завдання доручається помічникові (референтові, секретареві або фахівцеві). Глибину опрацьовування і час на розробку задає керівник, причому часу ніколи не буває достатньо, так що розгойдуватися і вчитися ніколи.

Творчий реферат – це найцікавіший вид рефератів. Творчі реферати готуються для себе і не мають конкретної мети, хоча насправді цілі у них, звичайно, є, причому дуже масштабні.

Перш ніж приступати до розробки творчого проекту бажано спочатку розробити серію рефератів по близьких темах. Теми цих рефератів ніхто і ніколи вам задавати не буде, і контролювати роботу теж нікому — це справа творча і особиста.

Чому роботу над творчими матеріалами краще починати з рефератів? Тут є, принаймні, чотири причини.

Перша причина полягає в тому, що творчі роботи краще всього виконувати не тоді, коли дано завдання, а тоді, коли є бажання. Це набагато ефективніше.

Друга причина в доцільності підготовки самостійних творчих рефератів полягає в тому, що навіть досвідчені автори рідко можуть написати хорошу роботу з першого разу. Звичайна більшість авторів говорять, що якби їм довелося виконати ту ж роботу ще раз, вони зробили б її інакше

Ще одна причина полягає в тому, що в будь-якій творчій діяльності є суперечність між структурою роботи і її змістом. Досвідчені автори добре знають, що тема володіє властивістю «вести» автора. Він замислює одне, а виходить щось зовсім інше. Щоб з цим боротися, дослідники заздалегідь продумують структуру (пишуть план). Проте робота, побудована по чіткому плану, може бути схожа на стройовий статут. Деякі намагаються працювати без плану – тоді робота виходить живою і безпосередньою, але, на жаль, далеко не науковою.

Четверта причина бажаності попередніх рефератів полягає в тому, що звичайна людина не може умістити в голові зміст великої праці. Якась частина роботи при цьому обов’язково залишиться непотрібною і піде у сміттєву корзину, але без цього не обійтися.

Окремо розглянемо як необхідно компонувати зібрану інформацію, яка буде використана для розробки рефератів. Спочатку необхідно підготувати місце для матеріалів, які ми будемо завантажувати з мережі.

Найбільш простий спосіб – це створити папку на комп’ютері і складати всі матеріали (текстові документи, зображення, креслення тощо), які стосуються теми проекту.

Для того щоб швидко систематизувати та скомпонувати знайдену інформацію використовують спеціальні програмовані розширення для браузерів, за допомогою яких можна об’єднувати процес завантаження інформації та їх одночасну каталогізацію. Серед таких програм – це GrabNet (www.blewsquirrel), iHarvest One (www.iharvest.com).

Тому існує більш спрощений («учнівський») спосіб каталогізації інформації для проетку – створення декількох папок для збереження інформації з різних серверів.

Зібравши інформацію її компонують в одному файлі. Отже, в підсумку  ми одержимо великий за обсягом документ, який є робочою основою де будемо створювати реферат. Розмір цього документу у декілька разів більший за потрібний розмір реферату. І це не дивно, адже інформація зібрана з різних серверів Інтернету і, не виключено, що деяка інформація повторюється по декілька разів.

Отже, перше завдання після зібраної інформації в одному документі –  провести ревізію на предмет того, що є. Для цього відкривають файл в текстовому процесорі і прочитують зібрані тексти.  Після кожного прочитаного блоку інформації ставлять заголовок, що характеризує його зміст. Наприклад, Походження та освіта (це про ранні пори року з життя Гюйгенса); Дослідження хвильових властивостей світла; Винаходи у галузі механіки; Маятниковий годинник; Література (іноді на веб-сторінках поруч із текстами  наводиться використана література). Якщо деякі заголовки повторюються не викидайте їх відразу а прочитайте всі нумеруючи кожен, наприклад: Винаходи у галузі механіки-1, Винаходи у галузі механіки-2 і т.д.

Коли всі зібрані матеріали прочитані і заголовки розставлені, необхідно поглянути на документ так, щоб бачити лише одні заголовки (без тексту). Для цього в текстовому процесорі Microsoft Word є спеціальний засіб, який називається режим перегляду структури документа. В програмі Microsoft Word 2007 переключення в режим перегляду структури документа виконують командою Вид Схема документа. В такому режимі можна охопити поглядом весь документ і швидко  проаналізувати, який матеріал є зайвим, які його частини необхідно відразу видалити.

Наступним кроком є більш докладна компоновка структури реферату відповідно до його теми. Так, якщо у змісті реферату розглядатимуться історичні аспекти досліджуваної теми (приклад з Гюйгенсом), то логічно розташовувати розділи відповідно до біографії вченого.

Якщо реферат присвячений технічному об’єкту або процесу, то порядок як правило хронологічний, і відповідає розвитку знань про даний технічний об’єкт, явище чи процес.

На екрані монітору з’явиться майже готовий документ — реферат. Проте у нього є дві суттєві ознаки:  по-перше, він перевантажений інформацією, оскільки в ньому багато ще  повторюється певна інформація по кілька разів, а по-друге, це не самостійна робота, оскільки  все, що тут зібрано –  з інших джерел інформації. Тому, слід ще раз переглянути реферат і видалити все, що повторюється по кілька разів. Окремо необхідно звернути увагу на переходи від однієї теми до іншої. Такі переходи необхідно доповнити власними думками чи ідеями, якщо такі будуть з’являтись.

Для остаточного завершення роботи над рефератом складають два розділи – вступ і висновки.  Традиційно вважається, що написання вступу до реферату найбільш складна частина його роботи, і це зрозуміло, оскільки починати з цього роботу над рефератом не варто. Вступ пишуть, коли роботу над змістовим наповненням  завершено.

У вступі може бути самостійна тема – актуальність проблеми чи проекту. Під актуальністю розуміється значення того, про що написано в рефераті, для  науки, техніки, культури, освіти тощо. Якщо діяти нестандартно, тему вступу можна зробити більш різноманітною  до змісту  реферату. Наприклад, якщо реферат присвячений винахідникові механічних пристроїв Гюйгенсу, то вступ можна присвятити розповіді про прилад, який він винайшов – маятниковий механізм. Такий підхід зручний для творчих рефератів.

Заключну частину рефератів оформляють, як правило, у вигляді висновків. У висновках не варто розглядати ті питання чи положення, яких немає у тексті реферату. Отже, висновки можна швидко підготувати на основі готового матеріалу, особливо варто звертати увагу на висловлені думки чи короткі узагальнення, які є у змісті реферату. Ще важливо – висновки не повинні бути об’ємними, але обов’язково чіткими та лаконічними без зайвих відступів щодо актуальності теми дослідження.

Обов’язковою структурною частиною реферату є списки використаних літературних джерел. Бажано щоб було два списки літератури – один відповідав знайденим у бібліотеці книжкам та журналам, інший – додатковий, для джерел знайдених в мережі Інтернет.

Треба відзначити, що під час оформлення проектної роботи необхідно також правильно складати бібліографічний список: Джерелами для формування бібліографічного списку можуть бути:

  • списки обов’язкової та рекомендованої літератури з навчальної дисципліни;
  • бібліографічні списки в підручниках і монографіях з даної теми;
  • предметні каталоги бібліотек;
  • Інтернет-ресурси.

До бібліографії та списків літератури, що складають в рефераті чи до проектної роботи необхідно:

  • розміщувати списки джерел за алфавітним порядком;
  • вказувати рік видання
  • вказувати місце видання та видавництво, в якому вийшла книга;
  • зазначити кількість сторінок в даній книзі чи монографії;
  • якщо використовуються матеріали Інтернет-ресурсів, то необхідно вказати їхню електронну адресу, а також дату перегляду Веб-ресурсу.

Під час роботи над проектом написання реферату допомагає узагальнити теоретичні або наукові положення, систематизувати досвід вже відомих розробок або наукових праць з досліджуваної проблеми і, є складовою частиною  портфоліо проекту.

Якщо тема складна, то може бути складено декілька рефератів, особливо, якщо проект колективний. До зібраної та скомпонованої інформації можна неодноразово звертатись та використовувати для уточнення певних теоретичних положень у продовж всього терміну  роботи над проектом.

Урок №6. Аналіз та компонування інформації для проекту.: 1 комментарий

  1. Гарно дякую за прекрасні розробки, перший рік читаю цей предмет, дуже допомогли ваші розробки

Обсуждение закрыто.