Газе́та (від італ. gazzetta — назва дрібної монети) — щоденне або щотижневе періодичне видання у формі складених аркушів, містить новини і коментарі.
Історія газет
Попередниками газет вважаються новинні повідомлення, що розповсюджувалися в Стародавньому Римі про події, що відбулися в місті. Переписували від руки сувої під назвою Acta diurna populi romani («Щоденні справи римського народу»), вивішувалися на площах і доставлялися політикам чи просто знатним городянам. Це були дерев’яні дощечки.
Першою в світі друкованої газетою став «Столичний вісник», який почав виходити в Китаї в VIII столітті. У ній поміщали укази імператора та повідомлення про найважливіші події. Газети «друкували» з дощок, на яких вирізали ієрогліфи, покривали тушшю і робили відбитки. Ця технологія була вкрай незручною, оскільки дошка від частого покривання фарбою швидко приходила в непридатність.
Свій сучасний вигляд газети почали набувати в XVI столітті. Тоді й стало звичним сама назва «газета» — по найменуванню дрібної італійської монети gazzetta, яку зазвичай сплачували за рукописний листок новин у Венеції. Вважається, що саме в цьому місті були утворені перші бюро по збору інформації — прообрази інформаційних агентств — і виникла професія «письменників новин».
До числа перших газет, сильно нагадують сучасні нам видання, прийнято відносити газету «La Gazette», яка видавалася з 30 травня 1631 у Франції. Тираж газети налічував близько 1200 примірників, а її видавцем став, отримавши у 1630 патент на поширення новин на території Франції, дворянин Теофраст Ренодо. Політичне значення «La Gazette» було настільки велике, що деякі повідомлення в неї писали особисто король Франції Людовик XIII, а також кардинал Рішельє.
Газети набули комерційну цінність після винаходу друкування, почали випускатися в Німеччині в 1609 р., в 1616 р. – у Нідерландах.
У 1622 з’явилася перша газета англійською мовою «Weekly News», редакторами були Ніколаc Бурн і Томас Арчер.
Вдосконалення поліграфії, винахід парового верстата в 1814, роторної машини в 1846 у США та в 1857 в Англії, газетного паперу (зробленого з дерев’яної пульпи, технологія стала використовуватися в Англії в 1880-х) і підвищення грамотності збільшило випуск газет. Після появи комп’ютерних технологій вартість виробництва газет зменшилася.
Види і типи газет
за принципом територіального поширення та охопленням аудиторії — загальнонаціональні, регіональні (республіканські, обласні, крайові), місцеві (міські, районні), внутрішньокорпоративні (звернені до співробітників певної організації);
за тематикою — ділові, загальнополітичні, галузеві, рекламно-інформаційні, розважальні, змішані; також за віковим принципом — дитячі, молодіжні газети, газети для пенсіонерів тощо;
за періодичністю — щоденні (ранкові або вечірні), щотижневі, щомісячні;
за форматом — A4 (210 × 297 мм), Берлінер (470 × 315 мм), A3 (297×420 мм), A2 (420×594 мм);
за стилем оформлення — кольорові, чорно-білі і чорно-білі з кольоровими вставками;
за вартістю — платні та безкоштовні.
Інформаційні жанри
Інформаційні жанри — новина, замітка, репортаж, звіт, інтерв’ю — відрізняються оперативністю, наявністю в матеріалах подієвого приводу, розглядом окремого факту, явища.
Сенсація — найбільш ходовий товар в масовій пресі. Видавцеві він підвищує тиражі газет, приносить прибутки. Зусилля репортерів цих видань спрямовані на те, щоб кожен номер забезпечити незвичайної, захоплюючою новиною.
Інтерв’ю. Цей жанр є розмовою журналіста з однією або кількома особами, що має суспільний інтерес. Виклад фактів, висловлювання про події ведеться від імені людини, яку опитують.
Репортаж. На відміну від інших інформаційних жанрів репортаж не просто повідомляє про факти, події, а показує їх через безпосереднє сприйняття автора, як би відтворюючи картину того, що відбувається. В основі репортажу завжди знаходиться суспільно значуща подія, яка розвивається на очах у читача. Це свого роду історія події. Характерні особливості жанру — оперативність, динамічність, наочність.
Замітка. Це найпоширеніший інформаційний жанр. Він повідомляє про важливий факт, подію суспільного життя. Основні його риси — стислість викладу, висока оперативність. Відповідає читачам на питання: що, де, коли? Не дає аналізу подій.
Звіт — це розгорнуте інформаційне повідомлення про подію сфери навколишньої дійсності (конференції, засідання, симпозіуми, семінари, збори тощо), тобто про ту подію, на якому відбувається великий обмін інформацією.
Види звіту:
Прямий інформаційний звіт — відтворює подію в хронологічному порядку. Журналіст докладно відображає те, що відбувається, нічого не коментуючи.
Аналітичний звіт — розповідаючи про подію, журналіст повідомляє подробиці з деякими коментарями.
Тематичний звіт — порушує хронологічний порядок події, автор вибирає доповіді, пов’язані однією-двома темами, проблемами, відмовляється від побічних деталей і приділяє увагу виступам людей, що торкнулися обрану їм тему.
Аналітичні жанри
Коментар – цей жанр використовується для оперативного роз’яснення важливих подій суспільного життя. До недавнього часу його вважали одним із різновидів статті, яка відрізняється оперативної та гнучкою формою, застосовується для відгуку на такі явища, як документ, мова політичного діяча, виступ преси тощо. Однак незважаючи на те, що ці два жанри часто фігурують у одному ряду, між ними є істотна різниця. Коментар вимагає мінімального розміру і вибудовується, як правило, навколо одного факту (або ланцюга однозначних фактів). Стаття ж передбачає ґрунтовний аналіз явища, розкриття його різних сторін, залучення фактів різних планів.
Кореспонденція – це найбільш поширений аналітичний газетний жанр, який ґрунтується на конкретному аналізі фактів, вивченні будь-якої локальної ситуації.
Стаття — це один з найбільш поширених і складних газетних жанрів. Їй притаманні найбільша, порівняно з іншими жанрами, широта теоретичних і практичних узагальнень, глибокий аналіз фактів і явищ, чітка соціальна спрямованість.
Рецензія. З допомогою цього жанру журналіст осмислює і оцінює наукові, суспільно-політичні, художні твори. Головна відмінність рецензії від інших жанрів полягає в тому, що її об’єктом є не безпосередні факти дійсності, а факти та явища, вже вивчені, осмислені і відображені в книгах, спектаклях, кінофільмах тощо. Рецензія оцінює достоїнства і недоліки роботи, зіставляючи результати дослідження з життям, роблячи відповідні висновки.
Огляд ЗМІ — цей жанр дуже схожий з жанром рецензії, оскільки являє собою одну з форм рецензування.
Огляд — це один з найпоширеніших аналітичних жанрів, в основі якого лежить осмислення системи подій і фактів, обмежених певними часовими і географічними рамками. Огляд дає читачеві багату, різнобічну картину навколишньої дійсності, розкриває зв’язки між явищами суспільного життя, вказує на тенденцію їх розвитку.
Дослідники жанрів журналістики відзначають такі особливості огляду:
— оглядач оперує не окремим фактом, не окремим подією, а більш-менш широкої сукупністю фактів, подій, ситуацій, явищ, процесів, сторін суспільного життя. Це набір не випадкових, а ретельно відібраних фактів, з яких складається правдива картина дійсності в її певному аспекті (політика, промисловість, сільське господарство, культура тощо);
— кожен окремий факт, подія, явище розглядається автором не самостійно, а як елемент цілого.
Художньо-публіцистичні жанри
Фейлетон. Це один із сатиричних жанрів, завдання якого — викриття суспільних вад, недоліків, сприяння їх викоренення.
Памфлет – цей жанр відрізняється від фейлетону більш гострої сатиричної забарвленням, нерідко зовнішньополітичної спрямованістю. На відміну від фейлетону, який будується на одному або групі близьких один одному фактів, явищ, у памфлету більш широкого масштабу. Його призначення — вести вогонь по системі поглядів, розкрити суттєве в політиці ворога, у його ідеологічної концепції, в його методи дії
Нарис — це головний художньо-публіцистичний газетний жанр, що включає в себе всі функції ЗМК (засобів масової комунікації) з переважаючою функцією виховання. Цей жанр займає як би проміжне місце між журналістикою і літературою.