3. Основні мережні служби (послуги) Internet
Протоколи TCP/IP вирішують проблему транспортування пакетів, їх вміст може бути різним (дані користувача, службова інформація). Пакети переміщуються від вузла до вузла, утворюючи нижній рівень функціонування мережі.
Наповнення пакетів даними здійснюється програмами верхнього рівня, з якими працює користувач. Саме ці програми визначають для користувача його можливості в мережі. Розробляються вони на підставі єдиних правил (прикладних протоколів) і називаються сервісами (службами, послугами) Internet. Практично всі послуги мережі побудовані на принципі «клієнт—сервер».
Сервер (у мережі Internet) — це комп’ютер або програма, здатні надавати клієнтам (у міру надходження від них запиту) деякі мережні послуги.
Клієнт — прикладна програма, завантажена в комп’ютер користувача, яка забезпечує передачу запитів до сервера й одержання відповідей від нього.
Різні сервіси мають різні прикладні протоколи. В міру розвитку мережі з’являються нові протоколи (сервіси), змінюючи її вигляд і стрімко розширюючи коло користувачів.
Таким чином, щоб скористатися якоюсь із служб мережі Internet, необхідно встановити на комп’ютері клієнтську програму, здатну працювати за протоколом цієї служби.
Деякі клієнтські програми входять до складу ОС Windows 98, NT, а також до складу програм-броузерів, наприклад Microsoft Internet Explorer та Netscape Communicator.
3.1. Сервіс FTP (File Transfer Protocol)
Це протокол передачі файлів, один із перших сервісів Internet. Пізніше він був доповнений протоколами Gopher і програмами Archie для забезпечення пошуку даних. Цей сервіс дає можливість абоненту обмінюватися двійковими і текстовими файлами з будь-яким комп’ютером мережі. Встановивши зв’язок з віддаленим комп’ютером, користувач може скопіювати файл із нього на свій комп’ютер або скопіювати файл із свого на віддалений комп’ютер.
Для вузлів FTP характерною є наявність процедури входу (login). Як «гостьові» ім’я і пароль часто використовуються імена anonymous, ftp, а також адреса електронної пошти. При цьому користувачеві надається доступ до безкоштовно поширюваної інформації. Велику популярність у користувачів завоювала клієнтська програма CuteFTP, що забезпечує зручний Windows-подібний інтерфейс для FТР-сервісу. Даний сервіс може бути використаний для комерційного поширення програмних продуктів, баз даних, моделей, рекламних презентацій, великих за обсягом документів (книг) тощо.
3.2. Електронна пошта (E-mail).
Вона є одним із перших і, мабуть, найпоширенішим сервісом Internet. Цей сервіс забезпечує обмін поштовими повідомленнями з будь-яким абонентом мережі Internet. Робота електронної пошти грунтується на принципі, що будь-який текст, набраний на клавіатурі, можна передати на сусідній ПК чи на комп’ютер, розміщений на іншому континенті, якщо ці ПК з’єднанні між собою. Існує можливість відправлення як текстових, так і двійкових файлів. Електронна пошта є найдешевшим і доступним Internet-сервісом в Україні. Можна навести такі переваги електронної пошти в організації ділової діяльності:
• реалізується дешеве і майже моментальне розсилання;
• не витрачається час на візити до посадових осіб з дрібних питань;
• «електронний» лист до керівника з більшою ймовірністю буде прочитаний ним особисто;
• пишуча людина не відчуває себе настирливою;
• не треба переписувати (передруковувати) копії для розсилання;
• дуже просто використати цитати, відповідаючи на повідомлення;
• архів листування зберігається в комп’ютері в зручному вигляді;
• можна задавати списки розсипки, псевдоніми (alias), вести адресні записники;
• можна передавати двійкові файли (схеми, ілюстрації, програми, архіви тощо).
Поштові сервери одержують повідомлення від клієнтів і пересилають їх по ланцюжку до поштових серверів адресатів, де ці повідомлення накопичуються. При встановленні сполучення між адресатом і його поштовим сервером за командою відбувається передача повідомлень, що надійшли на комп’ютер адресата.
Серед клієнтських поштових програм можна виділити TheBat!, Eudora Pro.
Поштова адреса має, наприклад, такий вигляд: natasha@nau.kiev.ua
де nau.kiev.ua – це адреса сервера, яким користується Наташа. Перше слово означає організацію (це — НАУ). З назви випливає, що сервер розміщений у Києві. Останні два символи описують країну (ua – Україна).
3.3. Сервіс Mail Lists (списки розсипки)
Його створено на підставі протоколу електронної пошти. Підписавшись (безкоштовно) на списки розсипки, можна регулярно одержувати електронною поштою повідомлення про певні теми (науково-технічні й економічні огляди, презентація нових програмних та апаратних засобів обчислювальної техніки і т. д.).
3.4. Сервіс Usenet (групи новини або телеконференції).
Він забезпечує обмін інформацією (повідомлення, статті) між усіма, хто користується ним. Це щось на зразок електронної дошки оголошень, на яку будь-який бажаючий може помістити своє повідомлення, і воно стає доступним для всіх інших. Цей сервіс дає змогу поширювати й одержувати комерційну інформацію, дізнаватися про новини ділового світу.
Новини поділяються за темами на групи, що якоюсь мірою їх упорядковує. На певні групи можна оформити підписку і періодично, як і електронною поштою, одержувати всі повідомлення, що проходять за темою групи.
Багато які кваліфіковані фахівці світу (економісти, конструктори, вчені, інженери, лікарі, педагоги, юристи, письменники, журналісти, програмісти та ін.) регулярно
переглядають повідомлення телеконференцій у групах, що стосуються їхньої сфери діяльності. Такий перегляд називається моніторингом інформації. Регулярний моніторинг дає змогу фахівцям точно знати, що нового відбувається в світі з їх спеціальності, які проблеми непокоять велику масу людей і на що треба звернути особливу увагу в своїй роботі.
Для реалізації цього сервісу існують клієнтські програми, наприклад Microsoft Internet News.
3.5. Сервіс WWW (World Wide Web — всесвітня павутина).
WWW — це єдиний інформаційний простір, який складається з сотень мільйонів взаємозв’язаних гіпертекстових електронних документів, що зберігаються у Web-серверах. Окремі документи всесвітньої павутини називаються Web-сторінками. Групи тематично об’єднаних Web-сторінок утворюють Web-вузол (жаргонний термін — Web-сайт, або просто сайт).
Web-сторінка — це текстовий файл, що містить опис зображення мультимедійного документа на мові гіпертекстової розмітки — HTML (Hyper-Text Markup Language). Сторінка може містити не тільки форматований текст, а й графічні, звукові та відео об’єкти. Найважливішою рисою Web-сторінок є гіпертекстові посилання. З будь-яким фрагментом тексту або, наприклад, із рисунком, можна пов’язати інший Web-документ, тобто встановити гіперпосилання. У цьому разі під час клацання лівою клавішею миші на тексті або рисунку, що є гіперпосиланням, відправляється запит на доставку нового документа. Цей документ, у свою чергу, також може мати гіперпосилання на інші документи.
Таким чином, сукупність величезного числа гіпертекстових електронних документів, які зберігаються в серверах WWW, утворює своєрідний гіперпростір документів, між якими можливе переміщення. Для передачі інформації у WWW використовується протокол http (hypertext transfer protocol — протокол передачі гіпертексту).
Перегляд Web-сторінок і переміщення через посилання користувачі здійснюють за допомогою програм бро-узерів (вір, слова «to browse» — переглядати). Найпопулярнішими Web-броузерами в Україні є Microsoft Internet Explorer, Netscape Communicator, OPERA.
3.6. Сервіс IRC (Internet Relay Chat).
Він забезпечує проведення телеконференцій в реальному часі. Переваги: можна анонімно поговорити на цікаву тему або швидко одержати консультацію. На відміну від системи телеконференцій, в якій спілкування між учасниками обговорення теми відкрито для всього світу, в системі IRC беруть участь, як правило, лише кілька чоловік. Іноді службу IRC називають чат-конференціями, або просто чатом.
Існує кілька популярних клієнтських програм для роботи з серверами і мережами, що підтримують сервіс IRC, наприклад програми mIRC і mIRC32 для Windows. Ці, а також подібні до них програми застосовуються для ділового й особистого спілкування персоналу фірм у реальному часі, для проведення групових консультацій і нарад.
3.7. Служба ICQ.
Вона призначена для пошуку мережної IP-адреси людини, комп’ютер якої приєднано в даний момент до мережі Internet. Назва служби є акронімом виразу І seek you — я тебе шукаю. Необхідність в подібній послузі пов’язана з тим, що більшість користувачів не мають постійної IP-адреси. Їм видається динамічна IP-адреса, що діє тільки протягом цього сеансу. Цю адресу видає той сервер, через який відбувається приєднання. У різних .сеансах динамічна IP-адреса може бути різною, причому заздалегідь невідомо якою. При кожному приєднанні до мережі Internet програма ICQ, встановлена на комп’ютері користувача, визначає поточну IP-адресу і повідомляє його центральній службі, яка, в свою чергу, оповіщає партнерів користувача. Далі партнери (якщо вони також є клієнтами цієї служби) можуть встановити з користувачем прямий зв’язок. Після встановлення контакту зв’язок відбувається в режимі, аналогічному сервісу IRC.
3.8. Сервіс Telnet (віддалений доступ).
Він дає можливість абоненту працювати на будь-якій ЕОМ мережі Internet, як на своїй власній. Часто використовується режим роботи — доступ до віддаленого сервера бази даних. У минулому цей сервіс також широко використовувався для проведення складних математичних розрахунків на віддалених супер-ЕОМ.
У наші дні у зв’язку з швидким збільшенням обчислювальної потужності ПК необхідність у подібній послузі скоротилася, але служби Telnet у мережі Internet продовжують існувати. Часто протоколи Telnet застосовують для дистанційного керування технічними об’єктами, наприклад телескопами, відеокамерами, промисловими роботами. Прикладом програми, що реалізує доступ до Telnet-сервісу, може бути програма Net Term.
Крім розглянутих сервісів, є ряд інших, наприклад MUD — гра з багатьма користувачами; DNS — службовий сервіс доменних імен.
У міру розвитку мережі її сервіси вдосконалюються, з’являються нові, деякі поступово старіють і перестають використовуватися.
Найближчим часом плануються: впровадження таких сервісів, як Real Audio та Real Video; приєднання до мережі через кабельні мережі телебачення; Web-телефонія; застосування інтерактивних Web-сторінок, які стануть виконувати функції не тільки бази даних, а й функції програм, і багато що інше.